Размер шрифта

Жінок там на тютюн міняли, або Перший подвиг Богдана - стр. 43

У квітні 1648 р. 8-тисячна повстанська армія вирушила назустріч польсько-шляхетським збройним силам. Прибувши в урочище Жовті Води, військо Б. Хмельницького, до якого приєдналися чотири тисячі легко озброєних татар, керованих Тугай-беєм, раніше за противника зайняло вигідні позиції між двома рукавами р. Жовті Води. 19(29)IV тут почалися запеклі бої з польським загоном С. Потоцького і Я. Шемберка. 2(12)V сюди прибули послані польським командуванням проти повстанців реєстрові козаки. Біля Кам’яного Затону вони перейшли на бік Б. Хмельницького. 5(15)V селянсько-козацькі загони перейшли у вирішальний наступ. Польсько-шляхетське військо, що вночі вже почало панічно відступати, в урочищі Княжі Байраки було оточене і повністю знищене. Після перемоги біля Жовтих Вод і розпочалася Визвольна війна українського народу за свою волю і кращу долю.

Заледве вражаючою перемогою селян і козаків закінчилося бойовисько біля Жовтих Вод, як кобзарі по всій Україні заспівали:

Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється?

Гей, то той Хмельницький, що з ляхами б’ється.

Чи не той то хміль, що по пиві грає?

Ой той то Хмельницький, що ляхів рубає.

Чи не той то хміль, що у пиві кисне?

Ой той то Хмельницький, що ляшенків тисне.

Гей, поїхав Хмельницький і к Жовтому Броду, —

Гей, не один лях лежить головою в воду.

«Не пий, Хмельницький, дуже тої Жовтої Води:

Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди».

«А я ляхів не боюся і гадки не маю —

За собою велику потугу я знаю,

І ще орду за собою веду, —

А все, вражі ляхи, на вашу біду».

Становили ляхи дубовії хати, —

Прийдеться ляшенькам в Польщу утікати.

Утікали ляхи, погубили шуби…

Гей, не один лях лежить, вищиривши зуби!

Утікали ляхів де якії повки, —

Їли ляхів собаки і сірії вовки.

Гей, там поле, а на полі цвіти —

Не по однім ляху заплакали діти.

Гей, там річка, через річку глиця —

Не по однім ляху зосталась вдовиця…

«Гей, пане, пане Хмельницький, Богдане-Зиновію, наш полковнику Чигиринський, – питатиме українська дума і бажатиме: – Дай, Боже Господи, щоб ми за твоєї голови пили й гуляли, а неприятеля під нозі топтали, а віри християнської на поталу в вічний час не подали!..»

Про Микитинську Січ, де його обрали гетьманом українського козацтва, Богдан Хмельницький ніколи не забував.

Не забув і того разу. Відразу ж, як відгриміла битва біля Жовтих Вод, на честь першої перемоги і на знак вдячності за обрання його гетьманом, Богдан Хмельницький разом із вісткою про бойовий успіх надіслав Січі гостинець – 6 гармат, 4 хоругви, 2 бунчуки, 300 талерів на пиво і 300 талерів на січову церкву.

Страница 43

На следующую страницу