Срібні ковзани - стр. 8
Кажуть, що в Голландії не менше дев'яти тисяч дев'яноста великих вітряних млинів, з крилами довжиною від восьмидесяти до ста двадцяти футів. Вони потрібні для розпилювання деревини, перемелювання конопель, молоття зерна, і багатьох інших робіт; але їх основне застосування – відкачування води з долин в канали, і захист від внутрішніх паводків, які так часто затоплюють країну. Кажуть, що їх щорічні витрати досягають майже десяти мільйонів доларів. Великі млини справді потужні. Їх величезна кругла вежа, що іноді підіймається із фабричних будівель, закінчується меншою, звужується до верху в дах-капелюх. Ця верхня вежа біля основи оперезана балконом, і над ним виступає вісь, яку обертають чотири величезні лопаті з драбинами на задній стороні.
Багато вітряних млинів примітивні і непогано було б їх удосконалити, але кілька нових по праву варті захоплення. Вони зроблені так геніально, що підставляють свої лопаті, або крила, вітру в правильному напрямку так, щоб працювати з необхідною потужністю. Іншими словами, мірошник може спокійно покуняти і бути цілком впевненим, що його млин буде зайнятий вітром і використає його найкращим чином, поки той не прокинеться. Навіть при слабкому вітрі кожне крило саме розгорнеться, щоб зловити найменший подув, але при сильній бурі вони стиснуться від удару, немов велике листя мімози, і дозволять йому лише наполовину обертати їх.
Одна з найстаріших в'язниць Амстердама прозвана Стругальнею, оскільки ув'язнені в ній злодії і волоцюги стругали кампешеве дерево, і вона мала карцери для покарання ледачих ув'язнених. В одному кутку цього карцеру був насос, а в іншому отвір, через який безперервним потоком подавалася вода. Ув'язненому доводилося робити вибір: або стояти нерухомо і тонути, або намагатися з усіх сил качати насос, щоб вода не піднімалася, поки тюремники не змилується і звільнить його. Зараз мені здається, що в усій Голландії природа виконала цей невеликий маневр, тільки з великим розмахом. Голландці завжди змушені були відкачувати воду для самого їхнього існування і, ймовірно, повинні продовжувати це робити вічно.
Щороку мільйони доларів марнуються на ремонт дамб та регулювання рівня води. Якби не виконання цих важливих обов'язків, країна перетворилася б на безлюдний острів. Жахливі наслідки, як вже було сказано, проявилися внаслідок прориву цих дамб. Не один раз сотні сіл і міст були поховані під натиском вод, знищивши майже мільйон чоловік. Одне з найстрашніших за всю історію повеней сталося восени 1570 року. До нього двадцять вісім страшних повеней затопили частину Голландії, але це було найжахливіше з усіх. Нещасна Голландія давно страждала від іспанської тиранії; тепер, здавалося, її страждання досягли апогею. Коли ми читаємо «Історію підйому Голландської республіки» письменника Мотлі, то вчимося поважати цей хоробрий народ, який так багато виніс, перетерпів, і ризикував.