Русь нерусская: как зарождалась «рідна» мова

Еще до революции вышли посвященные проблеме украинского языка работы А. С. Будиловича, П. А. Кулаковского, Т. Д. Флоринского.

Цит. по: Краснюк М. Религиозно-философские воззрения Сковороды // Вера и разум. – 1901. – № 16. – С. 132.

Толочко П. П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. – К., 1987.-С. 186.

Цит. по: Огієнко /.Українська літературна мова XVI-ro ст. і український крехівський апостол. – Варшава, 1930. – Т.1. – С 469.

Следует отметить, что названия «Малая Русь», «Малороссия» не являются чем-то оскорбительным, как это утверждает современная пропаганда. Употреблявшиеся сначала константинопольскими патриархами, а затем и в официальных актахгалицко-волынских князей, казацких гетманов, эти вошедшие в научную литературу названия обозначали территорию первоначального обитания русских племен, по аналогии с названиями «Малая Греция» – место зарождения греческой цивилизации и «Великая Греция» – острова, на которые греки расселились позднее; «Малая Польша» – родина польской нации и «Великая Польша» – места дальнейшего расселения поляков; «Малая Армения» и «Великая Армения» и т. д.

Библиотека иностранных писателей о России. – СПб., 1836. – Т.1. – С.20.

Архив историко-юридических сведений, относящихся до России. – М., 1855.-КН.2.-С.286.

Павлищев И. М. Польская анархия при Яне Казимире и война за Украину. – СПб., 1887. – Т.2. – С. 286.

Кулиш П. А. Об отношении малороссийской словесности к общерусской (Эпилог к «Черной раде») // Куліш П. О. Твори. – К., 1989. – Т.2. – С.459.

Цит. по: Флоринский Т. Малорусский язык и «украіно-руський» литературный сепаратизм. – СПб., 1900. – С.46.

Ульянов И. М. Русское и великорусское // Этнографическое обозрение. -1996.-№ 6.-С.142.

Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів. – К., 1968. – Т.10. – С. 355.

Антонович М. Історія України. – Прага, 1942. – Т.4. – С. 9.

Гогоцкий С. С. Украйнофильство с его затеями о двухтекстовых учебниках. – Почаев, 1881. – С. 40.

Там же. – С. 18.

Там же. – С. 14.

Там же. – С.68–69.

Довбищенко Я. Михайло Драгоманов // Пам'яті Михайла Драгоманова. – Х.,1920. – С. 10.

Плевако М. Григорій Квітка-Основ'яненко // Наше минуле. – 1918. -№ 2.-С. 13.

Костомаров И. М. Малорусская литература // Науково-публіцистичні і полемічні писання Костомарова. – Б. м., 1928. – С 241.

Кулиш П. А. Обзор украинской словесности // Основа. – 1861. – № 1. -С. 244, 246,247.

Цит по: Шамрай А. Харківські поети 30–40 років XIX століття. – X., 1930.-С 67.

Цит. по: Коряк В. Нарис історії української літератури. – X., 1929. – Т. 2. -С 320.

Квітка-Основ'яненко Г. Ф. Твори. – К., 1957. – Т. 5. – С 531.

Шевченко Тарас. Твори – К., 1971. – Т. 5. – С12.

Там же. – С 73.

Скрипник М. Підсумки «літературної дискусії» // Більшовик України. -1926. -№ 1. – С 31.

Флоринский Т. Малорусский язык… – С. 7–8.

Будилович А. К вопросу о литературном языке Юго-Западной Руси. – Юрьев, 1900. – С. 14.

Чалый М. Иван Максимович Сошенко. – К., 1877. – С. 65.

Бутенко И. Что должен знать каждый об украинцах // Украина – это Русь. – СПб., 2000.-С. 169.

Щеголев С. Н. Украинское движение как современный этап южнорусского сепаратизма. – К., 1912. – С. 50–51.

Студинський К. Епізоди боротьби за українство в 1863 р.// Ювілейний збірник на пошану академіка Михайла Сергієвича Грушевського. – К.,1928.-Т.2.-С.521–522.

Ульянов И. М. Происхождение украинского сепаратизма. – М., 1996. -С. 191.

Перевод П. А. Кулиша на украинский язык Манифеста 19 февраля 1861 года и Положения о крестьянах// Киевская старина. – 1905. – Кн. 2. – С. 327.

Цит. по: Лемке М. Эпоха цензурных реформ 1859–1865 гг. – Спб.,1904.-С. 302–303.

Гогоцкий С. С. Украйнофильство с его затеями о двухтекстовых учебниках. – Почаев, 1881. – С. 37.

Переписка М. Драгоманова з В. Навроцьким // За сто літ. – 1927. – Кн. 1.-С. 102.

Вовк Хв. Де-що й з моїх австро-руських споминок // Привіт Іванови Франкови в сороклітє його письменської праці 1874–1914: Літературно-науковий збірник. – Львів, 1916. – С 151.

Комаров AM. Украинский язык, фольклор и литература в русском обществе начала XIX века //Ученые записки ЛГУ. – 1939. – № 47. – С. 153.

Уманец Ф. М. Вырождение Польши. – Спб.,1872. С – LXXVIII.

^{>Одним из непосредственных поводов к запрету явилось издание украинофилами тенденци}озного перевода повести Н. В. Гоголя «Тарас Бульба», где слова «Россия», «русская земля», «русский» были заменены на «Украина» «украинская земля» «украинский» и даже слово «православие» оказалось замененным на «украинская православная вера».

Савченко Ф. Заборона українства 1876 p. – Х.-К., 1930. – С. 379.

Цит. по: Громада. Українська збірка, впорядкована Михайлом Драгомановим. – Женева, 1878. – С 150.

Гогоцкий С. С. Украйнофильство с его затеями… – С. 29.

Антонович Д. Триста років українського театру. 1619–1919. – Прага, 1925. – С. 131–132. 17.

Там же. – С. 117.

Коряк В. Нарис історії української літератури. – X., 1929. – Т. 2. – С. 220.

Козуб С. Леонід Глібов і царська цензура//Життя й революція. – 1930. – № 2. – С 170.

Громада. Українська збірка… – С 246–247.

Там же. – С.238.

Стебницкий П. Очерк развития действующего цензурного режима в отношении малорусской письменности // Наука і культура. – 1993. – Вип. 26–27. – С. 103.

Антонович Д. Триста років… – С. 123.

Огоновський Ом. Исторія литературы рускои. Львов, 1889. – Ч. 2. -С. 139.

Ефремов С. В тісних рямцях. Українська книга в 1798–1916 pp. – К., 1926. – С. 17.

Там же. – С. 20.

Нечуй-Левицький I. C. Зібрання творів. К., 1968. – Т. 10. – С. 404.

Грінченкова М., Верзилів А. Чернігівська українська громада. Спогади // Чернігів і північне лівобережжя. Огляди, розвідки, матеріяли. – Б.м., 1928. -С 481.