С Байроном в XXI век - стр. 6
Молодий організм вимагав жіночої ласки, і ми з другом занадилися в гуртожиток до двох пóдружок, які навчалися на останньому курсі універу і жили разом в одній кімнаті. Я своєї Наталі відразу зізнався, що є проблеми зі слухом, та й як тут сховаєшься, якщо носиш завушника. Вона поставилася з розумінням, і ми зустрічалися більше півроку. Коли мені здалося, що ангел кохання нанизав на свою стрілу серця нас обох, я одягнувся пристойніше, купив квіти і пішов робити пропозицію.
Стукаю в двері. Відкриває Тетяна – дівчина мого друга – і сама така вся вже зібрана на валізах, а в очах журба.
– Наталка поїхала з Сергієм, – з сумом в голосі повідомила Таня, коли я увійшов. – Її розподілили в сусідній райцентр, а у Сергія там бабуся живе, і він обіцяв допомогти Наталці з житлом на перший час.
Знетямлений я плюхнувся на стілець нібито мене підстрелили. А Танюха ще «контрольний постріл» зробила:
– Наталка просила передати, щоб ти не шукав її, бо вона вважає, що від тебе будуть глухі діти.
– Які там глухі діти? У мене ж глухота не спадкова. – пробурмотів я. – Це Сірий подбав… я давно помітив, що він на Натку око поклав.
У кімнаті повисла бездонна тиша – ні голосу, ні зітхання. Це було схоже на тишу після розкриття парашута. Гуркіт мотора гвинтокрила, свист у вухах від вільного падіння все йде, залишається тільки розчинення в повітрі.
Мені здалося, що я не на стільці сиджу, а лечу вниз і від цього мене трохи нудить.
– Я теж з'їжджаю на квартиру, – пролунав звідкись здáлека голос Тетяни. – Навчання закінчилося, і мені треба звільнити казенну кімнату. Ти зарадиш мені з валізами?
– Звичайно допоможу, – прийшовши до тями промовив я, крутячи в руках букет квітів.
Танюха одразу збагнула:
– Зараз принесу банку з водою, і залишимо квіти новим мешканцям.
Поки Таня поралася з букетом, під'їхало таксі. Ми завантажилися, і я супроводив дівчину до самих дверей її нового житла.
А через пару місяців ми одружилися. Зараз у нас ростуть двійнята, до речі, обидва чудово чують. Серьогу поки не зустрічав, але якщо перестріну, подарую йому велике мерсі!
Эва Баш
Профессиональный переводчик, автор текстов крупной и малой прозы в жанрах городское фэнтези, детектив, нуар, киберпанк.
Финалист международного конкурса Open Central Asia Book Forum & Literature Festival 2014 Евразийской Творческой Гильдии (Лондон) с англоязычной версией романа «Хрустальный сад».
Моросящий дождь стекал с надвинутой на глаза шляпы. Эхо шагов по булыжной мостовой глухо отдавалось в сырых полутемных переулках. В памяти яркими вспышками плясали воспоминания прошедшего вечера.