Маленькі жінки

За книгою Джона Буньяна «Похід паломника». У романі «Маленькі жінки» Олкотт часто згадує та проводить паралелі з релігійною алегорією англійського письменника та проповідника Джона Буньяна «Похід паломника», яку вона любила ще з дитинства. Книга розповідає про подорож героя на ім'я Християнин. На шляху до Небесного Міста, тобто Раю, на нього чекало безліч небезпечних пригод. Під час своєї подорожі Християнин зустрічає людей та істот (імена яких так чи інакше пов'язані з подіями його життя), які намагаються допомогти або перешкодити йому. На його шляху зустрічаються такі персонажі як Вірний, Віруючий і Велетень Відчаю. Книга проповідує ідею про те, що потрібно стійко нести свою життєву ношу і не піддаватися спокусам. Деякі розділи книги «Маленькі жінки» містять посилання на події та місця з «Походу паломника», наприклад, можна зустріти такі назви розділів як «Бет знаходить Прекрасний палац», «Долина приниження Емі», «Джо зустрічає Аполліона», «Мег вирушає на Ярмарок Марнославства», тощо, оскільки кожна з доньок Марч піддається якійсь спокусі, яка пов'язана з її характером або якимись недоліками.

Два романи з елементами казки німецького письменника і поета Фрідріха де Ла Мотт-Фука (1777–1843 рр.). Перший розповідає про русалку, а другий про лицаря. Ці дві розповіді були дуже популярні серед дітей.

Мається на увазі люк в стелі, через який привид вбитого Банко може знову з'явитися на сцені в п'єсі Шекспіра (акт 3, сцена 6).

Джо цитує знаменитий «монолог про кинджал» Макбета (дія 2, сцена 1), в якій він готується вбити короля Дункана.

Маркітанти (від італ. Mercatante – торговець, продавець) – дрібні торговці їстівними припасами, напоями та предметами військового побуту, які супроводжували війська в таборі, в походах, на маневрах і під час війни.

«А пам'ятаєте, як ви грали в «Похід Паломника», коли були маленькими?»: В обговоренні, яке слідує за цим питанням місіс Марч, мова йде про твір «Похід паломника» (див. виноску 1). Згадується Місто Руїни – зле місце, де народився головний герой Християнин, яке є відправною точкою його подорожі до Небесного Міста (Раю); Аполліон – огидний демон, який нападає на Християнина в Долині приниження; Болото Зневіри – підступне болото, в якому опинився Християнин; сувій, який вказує шлях – інструкції для подорожі Християнина, яка вказують йому шлях спасіння.

Ймовірно, книга, про яку йде мова – це Євангеліє.

Ach, mein Gott! – (нім.) Боже мій!

Das ist gut! Die Engel-kinder! – (нім.) Яка смакота! Дівчата-янголята!

Санчо Панса, зброєносець Дон Кіхота – комічний персонаж у сатиричному романі іспанського письменника Мігеля де Сервантеса «Дон Кіхот» (том I – 1605 р., том II – 1615 р.).

«Спадкоємець Редкліффа» (1853 р.) – популярний роман англійської письменниці Шарлотти М. Янг. На виховання в сім'ю віддають під опіку осиротілого хлопчика з родини далеких родичів. Але у сироти є одна важлива перевага – коли він досягне повноліття, йому дістанеться казковий спадок у вигляді величезного маєтку. Це історія про інтриги, самопожертву і боротьбу за щасливе майбутнє.

Офіційне звернення у дев'ятнадцятому столітті: старшу дочку називали на прізвище, а молодших – по імені.

Веве – гарне місто на заході Швейцарії, розташоване на березі Женевського озера. Популярний туристичний курорт.

Так, мадемуазель.

Місто на південному заході Німеччини, де знаходиться Гейдельберзький університет, один з найстаріших європейських університетів.

Редова – швидкий танець чеського походження.

Старий із казки «Сіндбад-мореплавець» з циклу «Тисяча і одна ніч», який забрався Сіндбаду на плечі і відмовлявся спускатися. В результаті Сіндбад все ж звільняється від цієї ноші, напоївши нахабного старого.

Зазвичай, дівчат вперше представляли світському суспільству у віці 16–20 років. Саме для цього влаштовували так звані бали дебютанток. Після першого виходу в люди дівчину вважали готовою до заміжжя і за її руку могли боротися молодики.

Мова йде про британського політичного письменника Вільяма Белшема та його роботу «Нариси, філософські, історичні та літературні» (1789–1790 рр.).

Великий італійський художник епохи Відродження Рафаель Санціо (1483–1520 рр.).

з фр. «тато».

У 18-му столітті всі молоді дівчата (16–19 років) носили сукні до підлоги. На початку 19-го століття спідниці почали вкорочувати. Сімнадцятирічні та вісімнадцятирічні дівчата вважалися вже молодими жінками і носили спідниці такої ж довжини, як і дорослі жінки. Шістнадцятирічні дівчата носили спідниці довжиною до кісточки, чотирнадцятилітні – до ікри, а дванадцятирічні – трохи нижче колін. Ймовірно, сукні могли вкорочувати в якості покарання для дівчинки, щоб показати її неналежну дитячу поведінку та інфантильність. Емі соромиться укорочення сукні, бо вже вважає себе цілком дорослою юної леді.

Мається на увазі слово «деградація» – Емі нещодавно поповнила свій словниковий запас черговим химерним словом, але, як завжди, не до кінця розібралася з його правильною вимовою.

Надзвичайно популярний у той час роман англійського письменника Олівера Голдсміта, написаний у 1766 році. Розповідає про перипетії та випробування священика та його сім'ї, які стали жертвами місцевого поміщика та втратили свої статки.

Емі має на увазі слово «паралізувало»

Напуття тітоньки Хлої, кухарки на плантації і дружини темношкірого раба дядька Тома в романі Гаррієт Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома» (1852 р.).

«Айвенго» – популярний роман шотландського письменника сера Вальтера Скотта, написаний у 1819 році. Події роману розгортаються у період Середньовіччя. Серед персонажів є Локслі (Робін Гуд) та король Річард I (Річард Левове Серце).

Десерт з молока, цукру та желатину.