Книга Застою. 1965–1976

Сукхаваті (санскр. «Поле, Сповнене Щастя») – буддійський рай.

Один з п’ятьох дгьяні-будд, будда західного напрямку. Творець і управитель буддійського «Поля, Сповненого Щастя» – раю Сукхаваті.

Тіло будди Амітабхи має червоний колір, що символізує втілення в ньому чотирьох карм: діянь очищувальних, поширювальних, підкорюючих та суворих.

Манджушрі – у буддизмі Махаяни і Ваджраяни бодхісатва, «оберігач Раю на Сході», легендарний сподвижник Будди Гаутами.

Нині АТ «Ростсільмаш» – російська компанія, що входить в п’ятірку найбільших світових виробників сільськогосподарської техніки.

Ця екранізація була здійснена 1961 року.

Нині – суднобудівельне приватне акціонерне товариство «Завод “Кузня на Рибальському”».

Випуск першого в СРСР крупносерійного телевізора з діагоналлю екрана 43 см «Рубін» було розпочато в 1965 році.

Польська актриса театру і кіно. Народилася в 1936 році у Варшаві. Закінчила Варшавську академію драматичного мистецтва. В 1960-ті роки також мала популярність як співачка.

Тепер Київський національний лінгвістичний університет.

Це зробив 27-річний журналіст В’ячеслав Чорновіл, співробітник київської газети «Молода гвардія».

Це зробив аспірант Інституту літератури АН УРСР Василь Стус.

Єврейське прізвище, що походить, ймовірно, від їдишистського «губл» – «рубанок».

Gabbel – виделка (нім.). Також gabelle – це непопулярний соляний податок у Франції, що стягувався до 1790 року.

Графа радянського наспорта, до якої вписувалася національність людини.

На відміну від єврейського «Плятт», Плятери або Платери (нім. von dem Broele, genannt Plater – «фон дем Броель, прозвані Плятер») – графський рід, що походить від вестфальських лицарів.

Жан Демаре де Сен-Сорлен (Jean Desmarets de Saint-Sorlin; 1595–1676) – французький поет і драматург, член Французької академії від самого її заснування. Походив зі шляхетної родини.

Нині вул. Гетьмана Сагайдачного.

Річка в Здолбунівському та Рівненському районах Рівненської області, ліва притока Горині. Зокрема, Устя протікає і через Рівне.

Нині – вул. Набережна.

Село на Рівненщині.

Кузнєцов Микола Іванович (справжнє ім’я Никанор; 1911–1943) – радянський диверсант-розвідник, партизан, агент НКВС. Зокрема, з жовтня 1942-го по листопад 1943 року діяв у Рівному. 5 листопада 1944 року йому було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Юрій Гагарін одружився з Валентиною Горячевою ще в 1957 році, дочки Олена і Галина у подружжя народилися в 1959 і 1961 роках. Однак через тотальну засекреченість в СРСР всього, пов’язаного з Космічною програмою, пересічні громадяни про подібні речі не знали.

Кодекс законів про працю.

Радянський, а нині російський часопис. Видається з 1930 року.

Рашидов Шараф Рашидович (1917–1983) – радянський партійний і державний діяч Узбецької РСР, Перший секретар ЦК Компартії Узбекистану.

Споруджені за одним типовим проектом, станції відкритого типу «Гідропарк», «Лівобережна» і «Дарниця» були урочисто здані в експлуатацію 5 листопада 1965 року.

Перетворена на гасло цитата з вірша радянської поетеси Ольги Берггольц, написаного 1959 року спеціально для меморіальної стіни, встановленої на Піскаревському кладовищі у Ленінграді.

Камишовий табір – Особливий табір № 10 з центром у с. Ольжерас (нині м. Междуреченськ) Мисковського р-ну Кемеровської області. Існував у 1951–1954 роках. Основний напрям робіт – будівництво шахт Кузбасу.

У листопаді 1943 року відбулися масові депортації карачаєвців до Казахстану та Киргизії. Приводом для цього стали звинувачення у співпраці з німецькими окупантами, у протидії відновленню радянської влади і в бандитизмі. Повернутися на Північний Кавказ тим депортованим, хто вижив, було дозволено лише в 1957 році. Остаточно політична реабілітація карачаєвського народу відбулася лише в 1991 році.

Мілецький Авраам Мойсейович (1918–2004) – український архітектор, член Спілки архітекторів СРСР, доцент Київського державного художнього інституту. Зробив величезний внесок у формування «обличчя» столиці України.

Нині – Центральний будинок офіцерів Збройних сил України.

Найвища решітчаста вільностояча конструкція світу та найвища споруда України – Київська телевежа була зведена у 1968–1973 роках. У початковому 500-метровому варіанті розроблялася «УкрНДІпроектстальконструкцією» для Москви, але в 1958 році була відхилена. Коли виникла нагальна потреба спорудити телевежу в Києві, за основу взяли старий готовий проект, однак висоту споруди скоротили до 385 метрів, пропорційно зменшивши решту елементів конструкції.

Уривок з культової радянської поеми Олександра Твардовського «Василий Тёркин».

Ровер – велосипед (діал.).

Замчисько – річка, що протікає через Костопіль.

Стрипа – річка, на правому березі якої розташований Рукомиш.

Притока Дунаю, що тече Буковиною та Румунією, понад якою стоїть Берегомет.

«Юність» – спочатку всесоюзний, а згодом всеросійський «товстий» літературний журнал. Виходити друком у Москві почав у 1955 році, до 1991 року був органом Спілки письменників СРСР.

Назва столичного Майдану Незалежності в періоди 1935–1941 та 1944–1977 років.

Екранізувати роман «Туманність Андромеди» спочатку хотіли у вигляді кінотрилогії, однак реально все обмежилося випуском лише першої частини – «Бранці Залізної зірки». Офіційною причиною дострокового припинення зйомок стала смерть актора Сергія Столярова (виконавця ролі Дара Вітера) 9 грудня 1969 року, хоча складнощі з проектом почалися вже після виходу в прокат першої частини.

Мається на увазі вислів «C’est pire qu’un crime, c’est une faute», приписуваний міністрові закордонних справ Франції Шарлю Морісу де Талейрану-Перігору, хоча насправді він належить Буле де ля Мерту – голові Законодавчої комісії, що розробила Цивільний кодекс Наполеона. Один з варіантів перекладу: «Це гірше, ніж злочин: це помилка».