Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 2. 1857–1861
1
…не черпає щиріше з себе або сміливіше з того, що його оточує, – а ніби приглушує національний ідеал, потужний блиск якого іноді можна відчути в декількох лініях. – Ред.
2
Було: нашли.
3
Було: мене.
4
Брате Тарасе!
Я був сьогодні у князя Щербатова і з цієї зустрічі з ним з’ясувалося, що я повинен якомога швидше подати в цензуру одну свою поему. Перш ніж віддавати, я хотів би прочитати тобі і порадитись з тобою.
Прошу тебе, дорогий брате Тарасе, приходь сьогодні ввечері до нас на чай, може, моя поема зацікавить тебе, предмет чисто народний, для мене ж і для Базиля ти зробиш велику приємність.
Крім тебе, нікого в нас не буде, щоб ми могли почувати себе вільно і невимушено.
Твій брат серцем і помислами
В. Едвард Желіговський
Четвер (пол.).
5
Внизу дописано: Чтобы не было хлористое золото, оно у меня есть.
6
Будь добрий, коханий Тарасе, пришли мені мій манекен, бо він мені дуже потрібний; не маю зараз жодного, всі у мене позабирали.
Шануючий тебе
С. Хлебовський (пол.).
7
Жінка моя перва захотіла, щоб Ви, а не хто інший, були хрещеним батьком.