Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 2. 1857–1861 - стр. 79
Д. Кожанчиков.
31 июля
1859 г.
343. М. I. Костомарова до Т. Г. Шевченка
2 серпня 1859. С.-Петербург
СПб, 1859, августа 2.
Коханий Тарасе! Будь ласків, друже, найди де-небудь намальованого або награвірованого Сковороду, хоч малого, хоч великого, а то хоч двох або трьох, коли вони різняться між собою. Мене прохали в бібліотеці, щоб я написав до тебе й попрохав тебе об сім. Ти собі їздиш та їздиш по Україні, а я собі сиджу та все сиджу, та вже не за Україною, а за варягами та за хвинськими і турецькими народами, котрі помішались з руським народом. Вірші теж досі лежать десь і не двигаються. Приїзди швидше, щоб тебе здоровим угледіть. Може, в Україні зостанешся: козакуватимеш або оженишся.
Пиши до мене. Білозерський уїхав до своїх в Кострому і прислав відтіль листа і просить, щоб думали об його журналі і готовили, що можна.
Н. Костомаров.
344. Т. Г. Шевченка до В. Г. Шевченка
20 серпня 1859. Прилуки
20 августа.
Прилуки.
14 августа вирвався я з того святого Києва і простую тепер не оглядаючись до Петербурга. А проїзжаючи Пирятинський повіт, я прочув, що в Кочубеєвих добрах не було добра та й не буде. Отой Ракович, що писав до тебе, посадив у Згурівці свого приятеля, якогось п’яницю і здирцю Браньковича. Тепер він тільки що приймається управлять. Цур йому, тому Кочубеєві! Ладнай з отим жидом, що ти казав мені, лучче буде.
Чи ти зробив що з Вольським? Як ні, то зроби як умієш і як тобі Бог поможе, бо мені і вдень і вночі сниться ота благодать над Дніпром, що ми з тобою оглядали.
Не здивуй, що я так мало пишу тобі. Ніколи. Сьогодня рушаю в Конотоп. Напиши мені в Петербург по тому адресу, що єсть у тебе. А тим часом цілую тебе, сестру і ваших діточок. Оставайся здоров.
Щирий брат твій Т. Шевченко.
345. В. Г. Шевченка до Т. Г. Шевченка
Кінець серпня – початок вересня 1859. Корсунь
…Твоє діло за покупку землі я не зміг нічим кончить; получив од нього такий одвіт, що як він побачиться з генерал-губернатором, то зараз потім дасть резолюцію настоящу…
346. Т. Г. Шевченка до В. Г. Шевченка
10 вересня 1859. С.-Петербург
С.-Петербург. 1859, 10 сентября.
7 сентября вранці приїхав я в Петербург і прочитав твоє письмо у М. М. Л[азаревського]. Пишеш, що тебе не було дома, що ти хлопців возив у Херсон. Добре зробив єси! Та тілько чи притокмив ти їх у те училище торгового мореплаванія? Якщо притокмив, то молися Богу та лягай спати: з хлопців будуть люде… тілько треба спать на одно око.
Пишеш, що бачився з Парчевським; і я з ним бачився в Черкасах. Те саме він і мені говорив, що й тобі; нехай собі робить, як знає. А ти, мій рідний брате, зроби так, як умієш і як тобі Бог допоможе. Продать він землі тієї не волен, а законтрактовать на 25 літ волен, с согласия опеки. Якби ти побачився з Вольським та з ним добре поговорив та умовився. Та вже там роби, як знаєш і умієш, та тілько зроби, бо мені й досі сниться Дніпро і темний ліс попід горою. Контрактуй на своє ім’я. На сей случай я оставив письмо у Вольського і аркуш гербового паперу в 90 коп. На тім тижні у мене будуть гроші, то як треба буде, то я зараз і пошлю тобі. Добре було б, якби Йосип або Микита взялися за постройку: веселіше б гроші платить. Якби ти побачився з ними. Як побачиш Дзендзєловського, Липомана і Грудзинського і його стару матір, то поцілуй їх всіх за мене.