Размер шрифта
-
+

Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 1. 1839–1857 - стр. 30

Алексея Капниста.


Все мои домочадцы семейным хором свидетельствуют Вам их преданность; Ульяна Дмитриевна особенно благодарит Вас за добрую память.

Пишите из столицы.

Ежели что не помешает мне быть в Харькове, то я исполню все Ваши поручения и оттуда же буду писать Вам в Петербург.

32. Т. Г. Шевченка, І. М. Корбе, В. О. Закревського, Я. П. де Бальмена до М. А. МАРКЕВИЧА

22 січня 1844. Вейсбахівка

Ми, по милости Господней, гетьман, повеліваємо вам – деркач в сраку! – щоб ви – генеральний обозний! – прибули до нас сьогодня, коли можно, а не то завтра – у Безбуховку – до гетьмана.

Т. Шевченко

рукою власною


Полковник компанійський – Корба.


Января 22-го дня,

року 1844-го


Генеральний старшина Вихтор Мочеморденко.

Військовий ієсаул Яків Дибайло.


На першому аркуші:

Великоможному панові

генеральному обозному

Маркевичу

добродієві


Універсал

в Туровку.

33. М. А. Маркевича до Т. Г. Шевченка

Близько 22 січня 1844. Турівка

Не дуже гетьмануй,
А більше кабануй,
Мій навіжений чоловіче,
Горілочку лигай,
Да в пузо сало бгай,
Да, й годі! А як чорт підтиче
Тебе гетьмановать
Да на старшин гукать
З Мазепинською булавою,
Тогді, Тарас, не плач:
Бо не один деркач
Московськой дужою рукою
На срачецьці поб’ють
Ще й плакать не дадуть.
Смотри ж, Тарасе, схаменися:
Горілочку лигай,
Да салом заїдай,
Да як нап’єшся – спать ложися.
Н. Маркевич.

34. В. М. Забіли до Т. Г. Шевченка

Початок лютого 1844. Борзна

1844 по получении Записки, в тот день написано, а отправлено 21 Июня.

За що ти лаєшся, Тарасу,
Що не найшов в Борзні припасу,
Якого ти тогді бажав?
Сам ти такий, як мене лаєш.
За що? ти, може, попитаєш:
За те, що в хутор не забіг.
Який же ти земляк? Який же ти писака?
Неначе гнав тебе собака,
Боявся день подаровать,
Щоб побувать у мене в хаті,
Щоб пісень вмісті заспівати,
Якії серце нам гризуть.
Ми б на бандурці забринчали,
А циганчата б танцьовали,
Хоч би вже з лихом пополам.
Я б рад би був тобі, як брату,
Якби забіг до мене в хату,
Неначе б сваху шановав!!!
В мене худоби дуже мало,
Да ще б найшов горілку, сало!
Із’їли б трошки й запили!
Да розказав би дещо гарне:
Про земляків, не іностранне,
Бо я до язиків невдавсь.
Дак ні!.. Зазнався, бач, з панами,
А земляка дак і забув.
Бодай тобі за сюю штуку
Послали відьми отцю муку,
Послухай, зараз іскажу:
Борщу, вареників, ковбас, литівки,
Сеньгі, чахоні і скумбрійки,
З півгоду щоб не коштував.
Щоб цілий день не пив горілки,
Не довелось щоб і наливки
Хоч раз один ковтнуть насміх,
Да щоб приснилось: бужанина,
В’юни, лоскірка і свинина
З сметанкою, да із хрінком!!!
Отії щі щоб їв ти руські!
Отії совуси хранцюзькі!!!
Що тільки в животі бурчать.
Страница 30